Кривой Рог новости
Міська рада переймається проблемами екології
16.10.2011 11:38 | Экология

Міська рада переймається проблемами екології

На вересневій сесії міськради депутати переймалися станом навколишнього природного середовища у Кривому Розі й прийняли відповідне рішення. Скільки разів до цього розглядали таке питання і скільки рішень приймали — не злічити. Та досі не втратив своєї актуальності анекдот про криворіжця, який знепритомнів у іншому місті. Як бідолагу не відкачували, ніщо не допомагало, поки хтось бувалий не порадив покласти чоловіка від вихлопну трубу…

Дихаймо глибше…

Кривий Ріг, і це загальновідомо, є одним із найменш придатних для проживання міст України саме через сильне техногенне навантаження та забрудненість навколишнього природного середовища. Загальну картину стану багатостраждального криворізького довкілля змалював у своїй доповіді депутатам начальник управління екології виконкому міської ради Олександр СКАКАЛЬСЬКИЙ, який змінив на посаді Віталія ФІЛІМОНОВА.

Так, у першому півріччі цього року обсяги викидів забруднюючих речовин у повітря склали 177,3 тисячі тонн, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас на металургійному виробництві та шахтоуправлінні з підземного видобутку руди «АрселорМіттал Кривий Ріг» обсяги викидів зросли на 11 тисяч тонн (17%) та 14,3 тонни (18%) відповідно. Зафіксовано зростання також на «ХайдельбергЦементі Україна» — на 187,4 тонни (25%) та Криворізькому залізорудному комбінаті — на 16 тонн (11%).

Окремо головний еколог міської влади зупинився на викидах у повітря забруднюючих речовин при здійсненні масових вибухів. За його даними, за перше півріччя 2011 року їх обсяг склав 1784 тонни, що на 83 менше, ніж за аналогічний період минулого року. Як зазначив Олександр Скакальський, це досягнуто за рахунок повної відмови від використання тротиловмісних вибухових речовин. Однак цілком очевидно, що чиновник свідомо опустив інформацію про те, про які саме масові вибухи йдеться: в кар’єрах чи під землею. Бо ж майже повністю позбутися тротилу вдалося саме під час вибухів у кар’єрах, у той час як відсоток застосування тротиловмісних вибухівок у шахтах залишається значним. Чи ж потрібно комусь пояснювати, що все, що утворюється в результаті таких вибухів під землею, потужними вентиляторами витягується назовні?

Тече вода каламутна…

Негативний вплив на водне середовище міста мають 13 підприємств. Загальний обсяг стічних вод у 2010 році становив близько 96 мільйонів метрів кубічних, з яких без малого 90 — забруднені та недостатньо очищені. Глобальною проблемою, яка аж кричить про необхідність її вирішення, залишається наявність шахтних вод та відсутність економічно доцільної технології їх очищення.

Ще одна біда, яку озвучив Олександр Скакальський, це наявність фосфатів у очищених госппобутових стоках, що скидаються у відкриті водойми, з яких здійснюється водопостачання міста. Це пов’язано з тим, що населення широко застосовує пральні засоби з високим вмістом фосфатів, технології видалення яких зі стічних вод не існує. Саме так стояло питання на одному з цьогорічних пленарних засідань міської ради, коли було прийнято рішення звернутися до депутатів Верховної Ради з клопотанням на законодавчому рівні ініціювати заборону виробництва та продажу в Україні таких пральних засобів. Чим завершилася ця ініціатива, публічно ніхто так і не доповів. Коли ж журналісти згодом поцікавилися цим у міського голови, він відповів у тому дусі, що нам щось заборони, так ми ж самі будемо тоді скаржитися, що нічим прати. Зрозуміло, що в нас навряд чи хтось піде на «знищення хімічної промисловості». От знищувати довкілля та завдавати шкоду здоров’ю поколінь — це у нас, як кажуть, завжди будь ласка.

Дефосфатизація, за словами Олександра Скакальського, дозволила б перевести майже 62 мільйони кубічних метрів стічних вод із категорії забруднених до категорії очищених. Він стверджує, що «на цей час розробка проекту з дефосфатизації здійснюється в рамках реконструкції споруд біологічного очищення стічних вод за рахунок коштів міського фонду охорони навколишнього середовища, закінчення роботи планується до кінця року». І це дуже цікава інформація з огляду на те, що в обнародуваній для громадськості інформації щодо здійснюваної реконструкції про досягнення такого екологічного ефекту, як дефосфатизація, не йшлося.

Окрім того, з трибуни сесійного залу вперше говорилося про проблему відсутності централізованого відведення господарчо-побутових стоків у приватному секторі міста. Населення користується вигрібними ямами, а це спричиняє забруднення ґрунтів та підземних вод і є однією з причин підтоплень. Щоправда, це прозвучало лише як констатація факту.

Порушенням природоохоронного законодавства, на якому зупинився доповідач, є відсутність проектів та винесення в натурі й на картографічних матеріалах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг Інгульця і Саксагані. Локальними проектами, виконаними за приватні кошти забудовників, охоплено лише 10% берегових ліній. Утім, говорити, що ці проекти дійсно покликані захистити річки, було б перебільшенням. І тут варто згадати селище Червоний Кут, щодо якого проект водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в районі вулиці Генічеської явно підігнано під апетити забудовника, який має намір побудувати на березі Саксагані 24 котеджі та ресторан, фактично перенісши межу водоохоронної зони за рахунок намиву берега.

Звісно ж, у контексті розмови не обійшлося без чергової згадки про те, що в цьому році міськвиконкому разом із державним агентством водних ресурсів України та підприємствами міста вперше вдалося вирішити питання продовження терміну промивки річки Інгулець, яка тривала до середини серпня. Як розповів Олександр Скакальський, вперше за багато років не зменшувався рівень води в Карачунівському водосховищі, що дозволило не тільки зберегти водну фауну, особливо під час нересту, але й ефективно вирішити проблему підвищення якості води. Це стало можливим за рахунок того, що гірничодобувні підприємства міста збільшили фінансування цього заходу до 31 мільйона гривень. За даними головного еколога, в ході промивки вміст хлоридів у річковій воді зменшено на 64% і таким чином досягнуто нормативних показників її якості.

Нам розказуватимуть про сміття

Відходи промислового виробництва та утворені в побуті — ще одне потужне джерело забруднення довкілля. Відходів промислового виробництва за перше півріччя цього року в місті утворено 131 мільйон тонн, на 3% більше аналогічного періоду минулого року. Основну їх частку (понад 95%) складають відходи видобутку та збагачення залізної руди, основна маса яких поповнює відвали та шламосховища. У сховищах організованого складування накопичено близько 9,2 мільярда тонн відходів. Це так звані окислені руди, проблема щодо переробки яких уже давно мала б бути вирішена на державному рівні, однак далі заяв, які потім нічим не підкріплюються, справа поки що не просувається.

Досить гострою є і проблема поводження з побутовими відходами. В результаті життєдіяльності міста щорічно утворюється майже 400 тисяч тонн твердих побутових відходів, які на сьогодні не утилізуються, а лише збираються та вивозяться на полігон. Уже роками мовиться про те, що приватний сектор міста не повністю охоплений угодами «Екоспецтрансу» на вивезення відходів. Як констатація факту це прозвучало і цього разу без будь-якого відображення у прийнятому рішенні.

Так само вже енний раз із високої сесійної трибуни звучало, що «наразі опрацьовується питання окремого збору від населення ресурсно-цінних відходів у спеціально визначених місцях, небезпечних відходів». В попередньому рішенні міської ради щодо стану навколишнього природного середовища, що приймалося кілька років тому і вже знято з контролю, теж записували, що треба забезпечити вилучення ресурсно-цінних компонентів із побутових відходів. Але потім чиновники «вивчили питання» і дійшли висновку, що це вимагає великих інвестицій, а в бюджеті на те коштів нема. Ніби інвестиції бувають тільки бюджетними. Тепер питання буде «опрацьовуватися» в черговий раз.

З огляду на те, що запровадження роздільного збору побутових відходів було задекларовано в передвиборних програмах міського голови та Партії регіонів, можна було б розраховувати на більшу конкретику в цьому питанні. Однак у прийнятому рішенні тільки й читаємо, що виконкоми районних у місті рад мають «організувати пропагування безпечних напрямів поводження з побутовими відходами, інформування щодо складу та властивостей побутових відходів». Хоча, з огляду на зміни в Правилах поводження з побутовим відходами, «Екоспецтранс» уже мав би організувати окремий збір небезпечних відходів (тих же люмінісцентних ламп), але з цим, схоже, не поспішають. Адже це реальний «головний біль», з яким явно не вчиниш так, як із ремонтними та побутовим відходами, на які окремі норми накопичення ввели, а окремий збір та вивезення не організували. Тільки й різниці, що ми стали платити більше.

Грошей багато не буває

Надзвичайно актуальним, за словами Олександра Скакальського, є питання рекультивації земель. За результатами 2008-2010 років підприємства міста виконали гірничо-технічну рекультивацію на 16 гектарах. Це лише 60% від досить скромного запланованого обсягу, біологічної рекультивації і того менше — 51% від плану.

І нарешті про гроші. Найбільше коштів у реалізацію природоохоронних заходів впродовж 2010-2011 років вклали «АрселорМіттал Кривий Ріг» — 401 мільйон, ПівнГЗК та ЦГЗК — 329 та 305 мільйонів відповідно. Якщо ж говорити про перше півріччя цього року, то, за даними міськвиконкому, витрати підприємств на природоохоронні заходи склали понад 560 мільйонів гривень, це на 5,7% більше аналогічного періоду минулого року, але явно недостатньо. Про це досить красномовно свідчить частка витрат на природоохоронні заходи в собівартості валової продукції, яка становить від 1,2% до 7,3%. Іншими словами, в 1 гривні собівартості валової продукції витрати на екологію складають від 1 до 7 копійок.

Та врятувати ситуацію покликана довгострокова Програма щодо вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2011-2022 роки, розроблена, як кажуть зазвичай, за ініціативою голови облдержадміністрації Олександра ВІЛКУЛА та затверджена рішенням облради 29 квітня 2011 року №110-6/VІ. На фінансування Програми планується спрямувати 828 бюджетних мільйонів та 10 мільярдів коштів підприємств, що, кажуть чиновники, в рази перевищує фінансування аналогічних програм, які приймалися в попередні роки. З початку року, проінформував Олександр Скакальський, на реалізацію природоохоронних заходів вже направлено майже 28 мільйонів бюджетних коштів. У тому числі з державного — на відселення мешканців Карнаватки з зони обрушення, з обласного — на придбання сміттєвозів та заходи з озеленення міста, з міського (22,5 млн. грн.) — на будівництво та реконструкцію загальноміських очисних споруд, будівництво каналізаційних колекторів, захист від підтоплення та затоплення територій, озеленення, проектування та будівництво полігонів для складування твердих побутових відходів.

Не обійшлося без окремої згадки і про одіозний проект розчистки русла старої Саксагані, обсяг фінансування якого з обласного бюджету лише на цей рік становить 16,5 мільйона гривень.

Спокійно, громадяни…

Чиновник пообіцяв, що кількісні та якісні результати виконання Програми, інформація про досягнення екологічного ефекту буде доводитися до громадськості міста шляхом оприлюднення. Прийнятим рішенням міська рада затвердила перелік показників, за якими здійснюватиметься контроль за станом природного середовища в межах реалізації Програми. Але систему моніторингу стану навколишнього природного середовища ще тільки належить організувати. Чи ж буде долучена громадськість до здійснення цього моніторингу, питання залишається відкритим.

Цілком очевидно, що представники провладної команди, знаючи про цей закид на свою адресу, озвучили у сесійній залі питання до пана Скакальського щодо ролі громадськості. І його відповідь про те, що «на сьогодні будь-які рішення, які можуть впливати на стан довкілля, враховуються при реконструкції існуючих об’єктів та будівництві нових і приймаються після обговорення їх на громадських слуханнях», засмутила. Бо це не має нічого спільного з залученням громадськості до здійснення моніторингу за станом навколишнього природного середовища. Це по-перше. А по-друге: коли і де відбулися громадські слухання щодо проекту розчищення старої Саксагані, якщо криворіжці дізналися про нього лише постфактум?

Чому так важливо долучити незалежних експертів до моніторингу? Щоб не вийшло, що по завершенні дії Програми нам відрапортують про благополучне освоєння коштів та розкажуть, що за показниками відбулось зниження викидів на 35%, а ми, темні, й не здогадуватимемось, що в Кривбасі уже курорт. Окрім того, залишається невідомим, із яких показників стану навколишнього природного середовища Програма стартувала. Адже сам їх перелік затверджено тільки тепер, коли минув перший рік дії Програми, апріорі названої «історичною».

"Вестник Кривбасса" Наталія Шишка

Добавить коментарий
Войти через:
Логин
Пароль
Забыли пароль? | Регистрация