Кривой Рог новости
Кривий Ріг-літературний: Ейяф'ятлайокютль
07.01.2012 18:11 | Культура

Кривий Ріг-літературний: Ейяф'ятлайокютль

Як ви всі, напевно, пам'ятаєте, пробудження вулкана Ейяфйатлайокудль суттєво вплинуло на світ. В нашій степовій зоні порівняння з вулканом може здатися натягнутим (у нас зазвичай відбуваються провали), проте кількість і якість подій, які сталися в місті у 2011 році, спонукає до порівняння саме з вулканом. У фактах літературний рік-2011 виглядає так.
 
Відзнаку "Книжка року в Кривому Розі" за будь-якими версіями однозначно отримує альбом "Кривой Рог в открытках, фотографіях, документах" Ігоря Рукавіцина. Це винятково красиве і змістовне видання можна без перебільшення називати найкращою книжкою про Кривий Ріг за всю його історію.
 
Кілька прекрасних видань подарували місту автори у 2011 році, серед них найочікуваніші — це поетична збірка Володимира Стецюка "Повстання", Інни Доленник "Знаки внимания", Мар'яни Невиліковної "Метастази" і Валерія Карча "Последний способ не солгать", нові дитячі книжки Олексія Старікова та підготовану до друку поему Григорія Туренка про Олександра Блока.
 
Несподіваними відкриттями особисто для мене стали книги віршів Віктора Гайдаша "Любви живые кружева" та Василя Сичова "Где ты, доброе сердце…", а також видавничий прецедент — поетична книжка-перевертас Ольги Бо і Світлани Мокрякової "Переворот". Світлана Мокрякова взагалі цього року "ударниця" — крім співавторства у згаданій книжці вона встигла випустити друком і прикметну збірку прози "Откуда берутся гении".
 
Рік приніс і кілька чудових альбомів, серед яких неабияк вирізняються "Мальовнича Україна" Василя Гелевачука та "Олександр Васякін" (упорядник Володимир Токар). А енциклопедією року, напевно, є альманах "Криворіжжя: від села до села". 2011-й запам'ятається і як рік початку електронних книжок авторства криворіжців — передусім я маю на увазі збірки Марка Літія та добірку прози Юлії Юліної.
 
Літературною неймовірністю року багато для кого стала 22-томна краєзнавча енциклопедія, підготовлена до друку Олександром Степаненком. Критичний розгляд цієї праці попереду, поки що вона існує як приклад в усіх сенсах фанатичної віри автора в себе і свою місію.
 
Найконтраверсійнішою книжкою року, поза сумнівами, є двотомна праця Олександра Петрова "Первоисточники — чистые родники", де він не лише вперше публікує першоджерела з найдавнішої історії Кривого Рогу, а й розвінчує міфи навколо постаті Олександра Поля та інших краєзнавців. Надзвичайно корисна для адекватного розуміння історії і сьогодення книжка, яку нам усім належить прочитати вкрай сумлінно.
 
Літпроектом року об'єктивно є найсуб'єктивніший журнал "ЛітZeppelin" — винятково здизайноване і змістовно наповнене он-лайн видання, яке безперебійно щомісяця виходить уже понад рік, що само по собі є випадком унікальним у масштабах не тільки міста, а й України.
 
Літературним візитом року можна назвати приїзд Василя Шкляра, організований патріотично налаштованою молоддю на чолі з Олександром Канібором. Менш масштабно, але теж дуже потужно відлунили презентації Валентина Бадрака, організовані за сприяння Інституту обдарованої дитини, КЗК "Міська бібліотека для дорослих" та книгарні "Буквиця", та Івана Андрусяка, приїзд якого спільними зусиллями влаштували видавництво "Грані-Т" і КЗК "Міська дитяча бібліотека".
 
У цьому ж контексті мусимо згадати не-приїзд Ліни Костенко з презентацією "Записок українського самашедшого". Втім, як запевняє директор видавництва "Абабагаламага" Іван Малкович, Ліна Василівна пам'ятає про свій "борг" перед криворіжцями і таки збирається відвідати наше місто, щоправда, точна дата відвідин поки не називається.
 
Найгучнішою літературною подією року знову став літературний фестиваль "Руді тексти", який уперше відбувся восени і не просто неба, а в закладах — клубі "Скай" ТРЦ "Єсеніно", арт-клубі "Скринька Пандори" та ТРК "Плаза-1". За підсумками РТ-2011 ТРК "Рудана" підготувала аж два спецвипуски телепрограми "Книжкова полиця" — один про поетичну частину, інший — про музично-поетичну, де крім поетів-зірок Максима Кабіра та Мар'яни Невиліковної виступили музичні "галактики" — гурти "Шепіт Нагваля" та "Ескіз кода". І вперше, але, є надія, не востаннє, тижневик "Вестник Кривбасса" випустив кілька літературних спецвипусків, зокрема, і за підсумками "Рудих текстів".
 
На відзнаку "Літературний діяч року" є кілька претендентів. Яскраво виявив літорганізаційні здібності Євген Довгалюк, котрий не тільки створив контркультурний проект "Совість" і займався реанімацією арт-клубу "Рожевий слон", а й забезпечив зустріч криворіжців із дніпропетровським поетом Максимом Волоханем та донеччанкою Машею Проніною. Також у тандемі з Мар'яною Невиліковною Євген провів у "Львівській кав'ярні" музично-поетичний вечір "Крива кава" й патронував проведення "літературно-хімічного" вечора "БО-три", на якому виступили Ольга Бо, Ірина Божко та Володимир Бо.
 
Особливої згадки заслуговує і літературна діяльність редколегії журналу "ЛітZeppelin". Галя Танай, Христина Тульчинська, Іра Роік та їхні колеги не тільки провели кілька літературних вечорів "Палітра слова", організували майстер-клас для слемерів від Максима Кабіра плюс мега-слем на "Рудих текстах-2011". Вони ще й привезли до міста рекордну кількість авторів із різних куточків України, серед них: Олексій Чупа, Цикорій, Мультфільм Гагарін, Заза Пауалішвілі, Катерина Ляшевська, Роман Витак, Ліза Несова, Андрій Орловський, Вано Крюгер та інші.
 
Найпопулярнішим літературним місцем ризикну назвати арт-клуб "Скринька Пандори". Протягом року там відбулося кілька десятків подій, серед них такі яскраві, як творчі вечори Олександра Рагдая, Володимира Фатаєва, Володимира Стецюка, Інни Доленник, Ольги Бо, Світлани Мокрякової, Володимира Гріна. У "Пандорі" з криворіжцями зустрілися Наталія Хмельова, яку багато хто пам'ятає як учасницю "Рудих текстів-2010", та епатажний російський автор Енді Бел.
 
У 2001-му змінив статус музей "Літературне Криворіжжя". Тепер це офіційний музейний заклад у складі Криворізького національного університету, який називається "Літературно-мистецьке Криворіжжя" (завідувач Ірина Бугайова).
 
Хай би що там говорили про літературні конкурси, а вони й у 2011-му залишалися ефективним плацдармом для самовияву авторів. Кілька криворіжців стали лауреатами літконкурсів різного масштабу: Поліна Карамушка отримала відзнаку фестивалю-конкурсу "Підкова Пегаса", а Олександр Єрликов переміг у конкурсі "Золоте перо Русі".
 
В місті теж проводилися конкурси, зокрема, традиційне загальноміське літературне змагання "Україна моя квітуча" поставило абсолютний рекорд за тривалістю прийому робіт — твори приймалися протягом півроку — та за кількістю учасників — їх зареєстровано 370 осіб. Підсумки будуть підбиті вже у 2012-му, і як член журі можу сказати, що вибір буде нелегкий. Серед майже чотирьох сотень конкурсантів потенційних переможців — кілька десятків, а призових місць — удвічі менше. Тому я наважуся назвати кілька імен, які мені особисто хотілося б бачити на сторінках найкращих літературних журналів і на обкладинках їхніх персональних книжок. Це Катерина Страшна, Анжела Шкіцкая, Людмила Козлова, Неоніла Андрієнко, Микита Кудін, Лариса Веселкова, Алла Демчишина, Антон Савчук, Сергій Гузун, Леся Ковтун, Олена Книшева, Олена Короткова, Любов Терещенко, Геннадій Крашенінніков, Лідія Челнокова, Ганна Пономарьова, Поліна Лівшиць, Марія Мартишкіна, Владислав Здор, Ярослав Тітенок, Галина Радіонова, Володимир Завадський, Анастасія Романенко, Ганна Волошенко, Людмила Бойко, Любомир Скляр, Анастасія Вдовиченко, Багіра Ожеховська та інші. Участь у конкурсах — чудова нагода заявити про себе з нового боку, наприклад, відомі у місті люди, такі, як актриса Театру ляльок Ірина Ендрексон та кореспондент газети "Червоний гірник" Тетяна Дрєєва розкрилися як прекрасні літератори.
 
Саме 2011-й став першим роком проведення міського літературного конкурсу імені Володимира Михайличенка. Його заснував і провів портал kr2012.com разом із Асоціацією криворізьких літераторів. Принципова вимога цього конкурсу — україномовність. На церемонії нагородження переможців організатори зазначили, що обмірковують ідею започаткування в місті прозового конкурсу імені Івана Кошицького.
 
Згадуючи події року, не можна оминути увагою непорозуміння навколо публікації віршів Ольги Бо в альманасі "Саксагань". Нагадаю, що вірші Ольги і ще кількох авторів були надані на прохання редакції, попередньо було обумовлено, що всі правки треба узгодити. Коли номер вийшов друком, виявилося, що вірші Ольги Бо настільки суттєво поредаговані, що місцями в них змінився зміст, назви деяких поезій змінені, а прикрашає публікацію фотографія зовсім не Ольги Бо. Ця ситуація набула розголосу, виявилося, що вже не вперше редакція без згоди авторів змінює зміст і форму віршів, і ця ганебна практика обурює всіх. Тож, будемо сподіватися, що для навченої цим випадком редакції альманаху "Саксагань" з 2012 року почнеться нове життя за правилами співпраці, прийнятими в усьому світі.
 
Насамкінець не можна не сказати про втрати літературного року. У 2011-му пішло з життя кілька значущих особистостей — це жінка, письменниця і зірка Євгенія Платонова, людина-епоха і людина-марка Давид Кан, людина-енциклопедія Тетяна Воронова і людина-роман Анатолій Липицький. Вічна їм пам'ять.
 
А нам усім — наснаги творити далі. Напевно, у кожного автора, який живе і пише в Кривому Розі, є свої події 2011-го літературного року. Хтось написав нові вірші, чого не робив уже багато років, як, скажімо, я, хтось завершив роман, як Кабір, когось надрукували далеко за межами міста, як Тетяну Коничеву — в Москві… Є така гарна традиція: проводжаючи старий рік, згадати все, що треба пам'ятати про нього, і озвучити плани, мрії і надії на рік прийдешній. Приєднуйтеся до цієї традиції! Бажаю кожному автору натхнення якнайповнішої реалізації у 2012 році! І ласкаво прошу розказати про те, що запам'яталося цього року вам!

"Вестник Кривбасса"Ольга Хвостова

Добавить коментарий
Войти через:
Логин
Пароль
Забыли пароль? | Регистрация