Кривой Рог новости
Героїв Великої Вітчизняної війни перезаховають наосліп
16.04.2012 13:08 | Общество

Героїв Великої Вітчизняної війни перезаховають наосліп

13 червня 2010 року залишиться в пам’яті криворіжців як одна з найбільш сумних дат в історії міста. Адже цього дня після масового вибуху, здійсненого в ході планових підземних підривних робіт на шахті ім. Орджонікідзе ПАТ «ЦГЗК» сталося непередбачуване — на ділянці площею понад 16 гектарів утворилося провалля глибиною від 10 до 80 метрів. Внаслідок миттєвого просідання та зсуву величезної земляної маси та гірничих порід обсягом близько 7 млн кубометрів у зоні катаклізму опинилося й сусіднє з проммайданчиком меморіальне кладовище, на якому в братських і одиночних могилах загалом поховано близько 600 воїнів Великої Вітчизняної війни та мирних громадян.

Серед поховань воєнних років — й могили двох Героїв Радянського Союзу, визволителів Кривого Рогу Володимира Дишинського та Василя Симбірцева. Здавалося б, ексгумація та перепоховання останків із меморіального кладовища мала б стати справою честі для керівництва комбінату, району й міста. Але ситуація розвивається дивним чином.

Згідно з розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександра Вілкула (до речі, в минулому генерального директора, а потім — почесного генерального директора цього ж таки Центрального гірничо-збагачувального комбінату), ці роботи мають бути завершені до початку травня. Термін визначений таким чином, щоб на День Перемоги урочисто відкрити реконструйований меморіальний комплекс на вул. 23 лютого в Тернівському районі міста Кривого Рогу, куди й збираються перенести зазначені останки.
 
Однак, судячи з усього, перенесення всіх останків залишається під великим питанням, оскільки фактично за місяць до офіційно призначеної дати урочистого відкриття меморіалу пошуковцями Історично-пошукової організації «Пошук-Дніпро» та організації «Військовий меморіал» виявлено лише останки 160 чоловік із майже 600. При цьому навіть підняті останки, які, ймовірно, належать Героям Радянського Союзу, стовідсотково ще не ідентифіковані.
 
Прикро те, що прогаявши фактично півтора літа й дві сухі осені, які минули після катастрофи (дехто припускає, що просто вичікували, поки провалля згодом поглине й меморіальний комплекс, а відтак, не буде комплексу, то, звісно, не буде й проблеми, на вирішення якої треба витрачати кошти), замовник привів пошуковців на зруйнований меморіал лише в січні нинішнього року. Отже, тим довелося починати пошуки втрачених могил під снігом.
 
Але головна проблема полягає в іншому. Як з'ясувалося, розташування могил, вказане на наданому пошуковцям офіційному плані меморіального комплексу, не відповідає дійсності. Тож їм доводиться вести пошукові роботи фактично наосліп. Однак тепер, коли вони дослідили всі вказані на плані ділянки з імовірними могилами, при цьому не виявивши на них більше 70 відсотків поховань, замовник уже готовий відзвітувати, що запланований обсяг оплачених ним пошукових робіт повністю виконано. Принаймні, саме про це зайшла мова на черговій оперативній нараді з питань проведення зазначених робіт за участю представників замовника, генпідрядника, підрядних організацій, МНС, відповідних контролюючих органів і служб міськвиконкому.
 
Після обговорення ситуації, що склалася, на оперативній нараді прозвучали фактично дві пропозиції абсолютно протилежного змісту. Перша: давайте перепоховаємо те, що знайшли. Друга: давайте шукати доти, доки все не знайдемо. Зрештою було вирішено продовжувати пошукові роботи доти, доки не буде стовідсоткової впевненості в тому, що в зоні зсуву не залишилося жодного поховання.
 
Утім, як автору цих рядків стало відомо буквально за кілька днів після оперативної наради, посилаючись на висновок відповідної служби шахти ім. Орджонікідзе щодо підвищеної небезпеки в зоні зсуву, проведення подальших пошукових робіт на меморіальному комплексі керівництво ПАТ «ЦГЗК» заборонило. Хоча, на думку багатьох людей, пов'язаних із гірничою справою, такий висновок викликає подив, оскільки ще зовсім недавно після здійснення чергового масового вибуху на шахті та ж сама служба надавала для МНС зовсім іншу інформацію — про відсутність будь-яких ознак подальшого зсуву, а, отже, й про повну безпеку під час проведення робіт в промзоні, а тим більше на меморіальному комплексі.
 
Та чи може виникнути в когось сумнів щодо вчасного урочистого відкриття реконструйованого меморіального комплексу, запланованого на 9 травня? Неважко уявити, коли до меморіальних плит понесуть квіти вдячні нащадки визволителів, із якою помпою виступатимуть перед учасниками багатотисячного меморіального заходу, а головне — перед телекамерами та об'єктивами журналістських фотокамер керівники різного рангу, виголошуючи свої незмінні урочисті промови. Пролунають і традиційні залпи військового салюту… І бринітимуть сльози розчулених фронтовиків, які ще не забули, що навіть на полі бою тіла загиблих товаришів залишати було не прийнято.

"Вестник Кривбасса"Володимир Стецюк

Добавить коментарий
Войти через:
Логин
Пароль
Забыли пароль? | Регистрация