Кривой Рог новости
Вибори-2012: зупинка проміжна, кінцева чи тупикова?
25.07.2012 16:34 | Политика

Вибори-2012: зупинка проміжна, кінцева чи тупикова?

Електричка українських надій та сподівань уже впритул наблизилась до станції «Парламентські вибори 2012» і почала кружляти в її міжколійних переплетіннях.

Зовнішнє оздоблення потягу є різнокольоровим та барвистим, на полущеній багатошаровій фарбі ешелону де-не-де видніються різноманітні знаки та символи: зірки, серпи, молоти, підкови, червоні троянди та інші витребеньки.

Локомотив електрички – як з рекламного щита — гарно вимитий та вичищений, він одразу кидається у вічі своїми біло-синіми фарбами, а його машиніст з саркастичною посмішкою на вустах, активно махає рукою люду, що заґавився на пероні.

Зсередини вагони – прогнилі з притаманними їм брудом, запахом цвілі та закличними розписами на стінах. Підлогу вкриває щільний шар передвиборчих обіцянок.

Електричка прибуває на 28-у колію, де на неї вже чекає новенький, ще не зафарбований причепний вагон на 450 місць. У цьому вагоні немає всіх потрібних важелів, але є надійний стоп-кран, який принаймні дозволить зупинити неправильний курс потягу.

Тепер черга громади. Їй потрібно оминути всі пастки, що є на платформі: ями, граблі, сміття — та віддати свій квиток довіри тому кандидату чи політичній силі, яка дійсно відстоюватиме інтереси всього українського народу на законодавчому рівні й виведе Україну з порочного замкненого кола поразок та невдач.

Тож за кого віддати свій голос? Якої дотримуватись стратегії під час голосування на виборах? Які найефективніші методи у боротьбі з владою мародерів? — ці питання все частіше й частіше турбують українців напередодні чергових виборів до парламенту.

По-перше, за кого категорично не потрібно голосувати —ясно як Божий день. Кожен, хто хоч трохи схильний до критичного мислення, розуміє, про які партії та чиїх кандидатів йдеться, а хто досі не розуміє, той приречений залишитися на ланці в системи та чекати на обгризений маслак від режиму.

По-друге, зрозуміло, що небагатий вибір повинен впасти на когось із представників опозиційного табору, тобто членів Комітету опору диктатурі — політичних сил, які офіційно та привселюдно визнають свою боротьбу з режимом Януковича. Тут слід також зауважити, що ніякі «Вперед-України» Королевської з «Ударами» Кличка не є членами КОДу і ведуть свою, невідому українцям гру! Це такі ж самі політпроекти під вибори, як і «Сильна Україна» Тігіпка, яка передбачувано влилась у Партію регіонів. Порівняйте хоча б вибухову кількість білбордів і сітілайтів у Тігіпка перед виборами Президента України 2010 року та таку ж саму кількість інформаційної атаки Королевської з її «мріями». Це просто повністю повторена політтехнологія, як до того були всякі «віча» Богословської та «озимі покоління» Хорошковського.

Отже, визначились —представник КОДу. Але, як відомо, Комітет опору диктатурі на вибори йде двома колонами: з одного флангу ліберальна «За Батьківшину», з іншого —націоналістична «Свобода».

То як бути тут? Можна відповісти емоційно, але краще скористатися логікою та здоровим глуздом. Які шанси подолати 5-відсотковий бар’єр у виборчого списку «За Батьківщину» на чолі з Яценюком, в якому об'єдналися «Батьківщина», «Фронт змін» та ще п'ять партій? Це 99 відсотків. 1 відсоток припадає на вірогідність зняття списку з реєстрації та брутального втручання державних структур у виборчий процес з його повним зривом. Але на такий сценарій Партія регіонів навряд чи наважиться, адже він буде фатальним у своїх наслідках у першу чергу для «регіоналів». Отже, проходження у парламент виборчого списку «За Батьківщину» практично гарантовано.

На іншому фланзі, де перебуває Всеукраїнське об'єднання «Свобода», підтримка хоч і не така чисельна, але на сьогодні навіть найбільш упереджені соцопитування показують, що «Свободу» підтримують понад 5% українців ‒ 5,5%, 5,3%, 5,9%. Проте це «понад», по суті є на межі і дає змогу партії влади шляхом фальсифікацій не пропустити «Свободу» через виборчий бар'єр, а значить перекрити шлях додатковим 15‒20 опозиціонерам для формування антирежимної парламентської більшості у Верховній Раді. І в такому сценарії влада тим паче зацікавлена, оскільки це убезпечить її від ідейно вишколених парламентарів, які ні на трибуні, ні навіть у фізичному протистоянні «регіоналам» спуску не дадуть.

Ще одним аргументом на користь того, що «Свободу» намагатимуться «зарубати» на виборах у 2012 році є те, що за два роки перебування свободівців у радах різних рівнів, ніхто з них не зрадив своїх ідейних засад та інтересів громади, не відступив від програм, з якими він йшов на місцеві вибори у 2010 році, не став «тушкою» і, головне, активно протистояв антиукраїнським діям. А це понад 2,5 тисячі місцевих депутатів. Тому очільники ПР розуміють, що зтушкувати націоналістів буде неможливо, а отже їх потрібно будь-що не допустити у парламент нового скликання.

А до цього можна додати ще й відоме вміння свободівців об'єднувати проти владного бульдозера всі опозиційні сили незалежно від партійної приналежності. Як це сталося в місцевих радах Західної України, де є потужна присутність «Свободи». Саме тому «Свобода» як ідейний супротивник страшніша для ПР, ніж для Азарова слово «непереливки».

28 жовтня 2012 року Україна змінить хід своєї історії, але лише від українців залежить — це буде вже остаточне й безповоротне падіння в безодню, чи це буде мудрий і вольовий вибір нації у боротьбі за своє право на майбутнє та своїх нащадків. Якою буде ця зупинка: проміжною, кінцевою чи тупиковою?

Ігор Степанченко

блогер, ГО «Люстрація»

 

Добавить коментарий
Похожие новости
DDos-атака хостингу ОПОРА
29.10.2012 14:06 | Политика
DDos-атака хостингу ОПОРА
Войти через:
Логин
Пароль
Забыли пароль? | Регистрация