Кривой Рог новости
Захисники мови і показушники
16.08.2012 14:46 | Общество

Захисники мови і показушники

На тлі останніх  подій хочеться поговорити про мовний закон, виматюкати Януковича, уже вкотре покепкувати з Азарова, Колєснічєнка і Підрахуя, але то потім. Замість цього розкажу дещо іншу історію.

Колись давно жив собі такий хлопець Боббі Сендс. Ірландець. А точніше — ірландський політв'язень, борець за незалежність Північної Ірландії від Великобританії. 1 березня 1981 року Боббі, будучи ув'язненим у англійській тюрмі Мейз, почав голодування. Він протестував проти скасування Special Category Status. Цей статус прирівнював ув'язнених членів Ірландської Республіканської Армії до військовополонених, давав їм низку вельми вагомих пільг. Скасування статусу означало, що борців за незалежність відтепер трактуватимуть як звичайних кримінальних злочинців, вони повинні будуть одягати тюремний одяг, брати участь у роботах нарівні з іншими зеками, грабіжниками, вбивцями, ґвалтівниками тощо.

15 березня до акції протесту приєднався Френсіс Х’юз, побратим Сендса. 22 березня до голодування долучилися ще двоє: Реймонд МакКріч та Петсі О'Хара. Один за одним про приєднання до акції заявили ще майже два десятки членів ІРА. Вони заявили, що не прийматимуть їжі, поки уряд Британії не поверне їм Special Category Status. На жаль, на той час прем'єр-міністром Великобританії була Маргарет Тетчер. «Залізна Леді» відмовилася йти на поступки.

Боббі Сендс помер 5 травня, через 66 днів після початку голодування. Френсіс Хьюз помер 12 травня. МакКірч та О'Хара — обидва відійшли в один день, 21 травня. Джо МакДоннел та Мартін Харсон загинули від виснаження 8 та 13 червня відповідно. Протягом серпня один за одним померли Кевін Лінч, Кіран Дохерті, Томас МакЕлві та Майкл Девайн. Загалом 10 чоловік. Але. ВОНИ ДОСЯГЛИ СВОГО. До кінця 1982-го всі пільги політв'язням повернули.

Сподіваюся, ви зрозуміли, про що я. А ще я дуже сподіваюся, що цю історію хтось перекаже пану В’ячеславу Анатолійовичу Кириленку, щоби наступного разу його публічне «голодування» і подальші заяви про «перемогу», коли голодувати йому набридло, не виглядали такою кричущою клоунадою.

Роби. Або не роби. Не треба ніяких «спробую».

 

Добавить коментарий
Войти через:
Логин
Пароль
Забыли пароль? | Регистрация